- заподіювати
- —————————————————————————————заподі́юватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
заподіювати
Смотреть что такое "заподіювати" в других словарях:
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник
заподіюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до заподіювати … Український тлумачний словник
заподіювання — я, с. Дія за знач. заподіювати … Український тлумачний словник
заподіяти — див. заподіювати … Український тлумачний словник
ранити — (заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати,… … Словник синонімів української мови
надавлювати — юю, юєш, недок., надави/ти, давлю/, да/виш; мн. нада/влять; док. 1) перех. і неперех.Натискувати на що небудь. || Стискаючи руками або налягаючи тілом, заподіювати фізичну незручність, біль. || перех. Торкаючись чого небудь, заподіювати біль;… … Український тлумачний словник
загроза — и, ж. 1) Груба, зухвала обіцянка заподіяти яке небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. || жарт., рідко. Обіцянка зробити що небудь незвичайне, на диво комусь. 2) чого. Можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного,… … Український тлумачний словник
завдавати — завдати (чинити кому н. щось неприємне), спричиняти, спричинити, заподіювати, заподіяти … Словник синонімів української мови
спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… … Словник синонімів української мови
причиняти — чиням, няш, Ол. 1. Заподіювати, заподіяти, чинити, спричи[ни]ти. 2. Додавати, додати. Причинте мі пару грушок до того, што м купила … Словник лемківскої говірки
